Біль у плечі — одна з найпоширеніших скарг, з якою пацієнти звертаються до ортопеда або травматолога. І часто за цим симптомом ховається плечолопатковий періартрит — захворювання, яке може значно обмежити рухливість руки та погіршити якість життя.

Що це таке?

Плечолопатковий періартрит — це запальний процес, який вражає тканини навколо плечового суглоба: сухожилля, зв’язки, суглобову капсулу та м’язи. Важливо розуміти, що сам суглоб при цьому залишається неушкодженим — запалення охоплює саме навколосуглобові структури. Саме тому термін «періартрит» буквально означає «запалення навколо суглоба».

Захворювання частіше розвивається у людей віком від 40 до 60 років, причому жінки хворіють дещо частіше за чоловіків. Провокуючими факторами можуть стати травми плеча, надмірне фізичне навантаження, переохолодження, а також деякі захворювання внутрішніх органів — наприклад, інфаркт міокарда або патології печінки.

Як розпізнати: основні симптоми

Клінічна картина плечолопаткового періартриту досить характерна, хоча може відрізнятися залежно від стадії захворювання.

  • Біль — це перший та найпомітніший симптом. Спочатку він з’являється тільки при певних рухах: спробах підняти руку вгору, завести її за спину або відвести вбік. Поступово больові відчуття посилюються, можуть турбувати навіть у спокої та вночі, особливо якщо лежати на ураженому боці.
  • Обмеження рухливості розвивається поступово. Пацієнти помічають, що стає складно виконувати звичні дії: розчісуватися, застібати бюстгальтер, дістати щось з верхньої полиці. У запущених випадках може розвинутися стан, який називають «замороженим плечем» — різке обмеження всіх рухів у суглобі.
  • М’язовий спазм виникає як захисна реакція організму на біль. Напружені м’язи плечового пояса створюють своєрідний «корсет», який ще більше обмежує рухи.

Деякі пацієнти також відзначають набряк у ділянці плеча та відчуття скутості, особливо вранці після сну.

Діагностика: як встановити точний діагноз

Досвідчений лікар може запідозрити плечолопатковий періартрит уже на основі скарг та клінічного огляду. Однак для підтвердження діагнозу та виключення інших патологій застосовують інструментальні методи діагностики.

  • Рентгенографія плечового суглоба — це перший крок у діагностичному пошуку. Хоча м’які тканини на знімках видно погано, рентген допомагає виключити переломи, артрит або артроз, які можуть давати схожу симптоматику.
  • УЗД (ультразвукове дослідження) плечового суглоба — надзвичайно інформативний метод, який дозволяє оцінити стан сухожиль, виявити ознаки запалення, потовщення або розриви. УЗД доступне, безпечне і може проводитися багаторазово для контролю лікування.
  • КТ (комп’ютерна томографія) призначається, коли потрібна детальна візуалізація кісткових структур. Цей метод особливо корисний при підозрі на кальцифікацію сухожиль.
  • МРТ (магнітно-резонансна томографія) вважається «золотим стандартом» у діагностиці м’якотканинних структур. МРТ чудово візуалізує сухожилля ротаторної манжети, суглобову капсулу, зв’язки та допомагає виявити навіть мінімальні зміни.

Сучасні підходи до лікування

Методику лікування плечолопаткового періартриту лікар підбирає індивідуально на основі діагностики, враховуючи стадію захворювання, вираженість симптомів та загальний стан пацієнта.

Медикаментозна методика

Консервативне лікування залишається основним підходом у більшості випадків. Медикаментозна методика включає кілька напрямів:

Ін’єкції протизапальних препаратів та анальгетики — перша лінія допомоги при больовому синдромі. Нестероїдні протизапальні засоби не тільки знімають біль, але й зменшують запалення в тканинах. Їх призначають як у вигляді таблеток, так і у формі ін’єкцій для швидшого ефекту.

Введення в суглоб гормональних засобів (кортикостероїдів) застосовується при виражених больових синдромах, коли звичайні знеболювальні не дають достатнього ефекту. Внутрішньосуглобові блокади з кортикостероїдами швидко знімають запалення та біль, дозволяючи пацієнту повернутися до активного життя. Однак такі процедури проводяться обмежено — зазвичай не частіше 2–3 разів на рік.

Фізіотерапія: ефективний метод відновлення

Паралельно з медикаментозним лікуванням обов’язково призначається фізіотерапія. Цей ефективний метод допомагає прискорити одужання, відновити рухливість та запобігти рецидивам.

Магнітна терапія покращує кровообіг у ураженій ділянці, зменшує набряк та має протизапальну дію. Процедура абсолютно безболісна та добре переноситься пацієнтами.

Мануальна терапія у руках досвідченого спеціаліста може дати дуже виражений ефект. М’які техніки допомагають відновити нормальну біомеханіку суглоба, усунути м’язові блоки та повернути плечу природну амплітуду рухів.

Лікувальний масаж — невід’ємна частина комплексної терапії. Масаж покращує трофіку тканин, знімає м’язовий спазм, зменшує больові відчуття та готує м’язи до виконання лікувальних вправ.

Прогноз та профілактика

При своєчасному зверненні до лікаря та дотриманні всіх рекомендацій прогноз сприятливий. Більшість пацієнтів повністю відновлюють функцію плечового суглоба протягом кількох місяців. Однак важливо не переривати лікування передчасно та регулярно виконувати спеціальні вправи.

Для профілактики рецидивів варто уникати різких навантажень на плече, переохолодження, своєчасно лікувати супутні захворювання та підтримувати м’язи плечового пояса в хорошому тонусі за допомогою помірних фізичних вправ.

Пам’ятайте: біль у плечі — це не просто дискомфорт, а сигнал організму про проблему, яку не варто ігнорувати. Чим раніше ви звернетеся до лікаря, тим швидше повернетеся до повноцінного життя без болю та обмежень.

За перших симптомів плечолопаткового періартриту обов’язково зверніться до лікаря для обстеження та персонального лікування.