Анкілозуючий спондилоартрит (хвороба Бєхтєрєва) — це хронічне запальне захворювання, яке вражає насамперед хребет та крижово-клубові суглоби. Слово «анкілозуючий» означає «той, що призводить до зрощення». Саме це і відбувається — хребці поступово зростаються між собою, хребет втрачає гнучкість і стає нерухомим.

Це автоімунне захворювання — імунна система помилково атакує власні тканини організму, викликаючи хронічне запалення суглобів. З часом запалення призводить до утворення нової кісткової тканини, яка з’єднує хребці між собою.

Хвороба частіше вражає чоловіків (у 3–4 рази частіше, ніж жінок) і зазвичай починається у молодому віці — від 20 до 40 років. Є генетична схильність — наявність гена HLA-B27 значно підвищує ризик захворювання.

Основні симптоми

  • Біль у спині — головний симптом. Біль запальний, а не механічний: посилюється вночі та вранці, зменшується після руху. Це відрізняє хворобу Бєхтєрєва від «звичайних» проблем зі спиною.
  • Ранкова скутість — виражена, триває більше 30 хвилин, іноді кілька годин. Після «розходження» стає легше.
  • Біль у сідницях — ураження крижово-клубових суглобів проявляється болем у сідницях, який може чергуватися: то ліворуч, то праворуч.
  • Обмеження рухливості хребта — поступово зменшується амплітуда нахилів і поворотів. На пізніх стадіях хребет може повністю втратити гнучкість, «застигнути» в зігнутому положенні (так звана «поза просяка»).
  • Ураження інших суглобів — іноді запалюються плечові, кульшові, колінні суглоби.
  • Позахребетні прояви — запалення очей (іридоцикліт), серця, аорти, легень. Тому хвороба Бєхтєрєва вимагає спостереження не тільки ревматолога, а й офтальмолога, кардіолога.
  • Загальні симптоми — слабкість, втомлюваність, іноді підвищення температури.

Діагностика

Діагноз встановлюється на основі клінічних проявів, лабораторних даних (підвищення маркерів запалення — ШОЕ, С-реактивний білок, визначення гена HLA-B27), а також рентгенографії або МРТ крижово-клубових суглобів та хребта.

На ранніх стадіях рентген може не показувати змін, тоді МРТ допомагає виявити ознаки запалення. На пізніх стадіях на знімках видно зрощення хребців — характерна картина «бамбукової палиці».

Лікування анкілозуючого спондилоартриту

Лікування анкілозуючого спондилоартриту є комплексним і складається з медикаментозної терапії, кінезотерапії та фізичної реабілітації. Воно повинно бути індивідуально підібраним і систематичним.

Хворобу Бєхтєрєва неможливо вилікувати повністю, але при правильному лікуванні можна досягти тривалої ремісії, зберегти рухливість хребта та запобігти інвалідності.

Медикаментозне лікування

  • Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) — основа медикаментозної терапії. На відміну від багатьох інших захворювань, де НПЗП приймають тільки при болю, при хворобі Бєхтєрєва їх призначають постійно, тривалими курсами. Вони не лише знімають біль, а й уповільнюють прогресування захворювання.
  • Базисні протизапальні препарати — сульфасалазин, метотрексат призначаються при ураженні периферичних суглобів.
  • Біологічна терапія — сучасні препарати (інгібітори ФНП-альфа, інгібітори інтерлейкінів), які блокують конкретні молекули запалення. Це справжній прорив у лікуванні хвороби Бєхтєрєва: вони значно зменшують активність захворювання та покращують якість життя.
  • Кортикостероїди — застосовуються обмежено, зазвичай у вигляді ін’єкцій в уражені суглоби при їх запаленні.

Кінезотерапія — ключ до збереження рухливості

Кінезотерапія при хворобі Бєхтєрєва — не просто корисна, а життєво необхідна. Регулярні вправи — єдиний спосіб зберегти гнучкість хребта й запобігти його повному «закостенінню».

Спеціально підібрані вправи підтримують рухливість хребта, зміцнюють м’язи спини, покращують поставу та дихальну функцію (при хворобі Бєхтєрєва може страждати рухливість грудної клітки).

Основні принципи:

  • вправи на розтягування хребта;
  • дихальна гімнастика для збереження рухливості грудної клітки;
  • заняття у воді — ідеальний варіант, вода знімає навантаження;
  • тривалість занять — щоденно, по 30–40 хвилин.

Важливо: при хворобі Бєхтєрєва протипоказані контактні види спорту, важка атлетика, стрибки. Рекомендовані плавання, йога, пілатес.

Фізична реабілітація

  • Фізична реабілітація включає масаж, фізіотерапію, мануальну терапію.
  • Масаж розслабляє напружені м’язи спини, покращує кровообіг. Виконується м’якими техніками, без грубого тиску.
  • Фізіотерапія (магнітотерапія, ультразвук, лазер, радонові та сірководневі ванни) допомагає зменшити запалення та зняти біль.
  • Мануальна терапія застосовується обережно, тільки м’якими техніками для підтримання рухливості суглобів.

Важливість систематичного лікування

Лікування повинно бути комплексним та систематичним — це принципово важливо. Хвороба Бєхтєрєва вимагає постійної уваги.

Медикаменти треба приймати регулярно, навіть коли здається, що все добре. Вправи виконувати щодня, а не «час від часу». Періодично проходити курси фізіотерапії та регулярно консультуватися з ревматологом.

Якщо перервати лікування — запалення активізується, а хребет продовжить зростатися. Те, що вже зрослося, відновити неможливо.

Прогноз та якість життя

При регулярному та правильному лікуванні більшість пацієнтів зберігають працездатність і ведуть активне життя. Сучасні біологічні препарати дозволяють досягти ремісії навіть у важких випадках.

Без лікування прогноз несприятливий — хребет поступово втрачає рухливість, людина може стати інвалідом. Саме тому так важливо не відкладати лікування та дотримуватися всіх рекомендацій лікаря.

Рекомендації для пацієнтів

  • Спіть на твердій поверхні, без високої подушки.
  • Слідкуйте за поставою, тримайте спину рівно.
  • Займайтеся вправами щодня, бажано вранці.
  • Уникайте переохолодження.
  • Не паліть — куріння погіршує функцію легень.
  • Регулярно відвідуйте ревматолога.

Хвороба Бєхтєрєва — серйозне захворювання, але не вирок. При правильному підході можна жити повноцінним життям. Ключ до успіху — рання діагностика, систематичне лікування та щоденні вправи.