Епікондиліт: Як перемогти «лікоть тенісиста» і забути про біль

Гострий біль у ліктьовому суглобі при найпростіших рухах — спробі підняти чашку кави, повернути дверну ручку або потиснути руку. Якщо це про вас, цілком можливо, що ви зіткнулися з епікондилітом. Це захворювання часто називають «ліктем тенісиста» або «ліктем гольфіста», хоча страждають від нього не тільки спортсмени.

Епікондиліт — це запалення сухожиль, які прикріплюються до кісткових виступів ліктьового суглоба (епікондилів). Сам суглоб при цьому зазвичай залишається здоровим — проблема стосується саме м’яких тканин навколо нього.

Латеральний епікондиліт (зовнішній) — уражується зовнішня частина ліктя. Це класичний «лікоть тенісиста», який зустрічається найчастіше. Біль виникає при розгинанні кисті та пальців, обертанні передпліччя.

Медіальний епікондиліт (внутрішній) — страждає внутрішня частина ліктя. Його називають «ліктем гольфіста». Біль з’являється при згинанні кисті та повороті долоні вниз.

Основна причина — перевантаження сухожиль через однотипні повторювані рухи. Групи ризику:

• спортсмени (теніс, гольф, бадмінтон, метання списа);
• офісні працівники, які багато працюють з мишкою;
• будівельники, маляри, столярі;
• музиканти (скрипалі, піаністи);
• перукарі, кухарі, швачки.

Іноді епікондиліт розвивається після гострої травми — різкого підняття важкого предмета, невдалого руху. Але частіше це результат тривалого монотонного навантаження на одні й ті самі м’язи.

Вік теж має значення — після 40 років сухожилля стають менш еластичними, і ризик захворювання зростає.

Симптоми досить характерні, і їх важко з чимось сплутати.

Біль — основний прояв. Спочатку він з’являється тільки при певних рухах — спробі щільно стиснути кулак, підняти предмет, повернути ключ у замку. Поступово біль посилюється, може турбувати навіть у спокої, віддавати в передпліччя та кисть.

Слабкість у руці — важко утримувати навіть легкі предмети. Чашка може випасти з рук, важко підняти пакет з продуктами.

Болючість при натисканні — якщо притиснути пальцем до епікондиля (кісткового виступу на ліктьовому суглобі), біль різко посилюється.

Обмеження рухів — повне розгинання або згинання руки стає болючим.

Характерна особливість: зовні лікоть виглядає нормально, без набряку чи почервоніння. Це відрізняє епікондиліт від справжнього артриту або артрозу суглоба.

Діагностика

Досвідчений лікар може поставити діагноз уже після огляду та проведення спеціальних тестів — пацієнта просять виконати певні рухи, які провокують характерний біль.

Для підтвердження діагнозу та виключення інших проблем можуть призначити:

• УЗД ліктьового суглоба — показує стан сухожиль, наявність розривів або потовщень;
• рентгенографію — щоб виключити артроз, перелом або кальцифікацію;
• МРТ — у складних випадках для детальної оцінки м’яких тканин.

Лікування епікондиліту — сучасні методи

Хороша новина: епікондиліт добре піддається лікуванню, особливо якщо почати його вчасно. Підхід завжди комплексний.

Консервативне лікування відбувається під наглядом лікаря. За потреби призначаються протизапальні гелі та протизапальні препарати для внутрішнього прийому. Це дозволяє швидко зменшити запалення та біль, покращити стан сухожиль.

Важлива частина лікування — іммобілізація. На 7–10 днів лікар може порекомендувати носити спеціальний ортез або бандаж, який обмежує навантаження на уражене сухожилля. Це дає змогу тканинам відновитися.

Одним із найефективніших методів лікування вважається ударно-хвильова терапія, яка вже з перших сеансів допомагає значно зменшити больові відчуття. Цей сучасний метод використовує акустичні хвилі, що стимулюють регенерацію тканин, покращують кровообіг, руйнують мікрокальцинати в сухожиллях.

Курс ударно-хвильової терапії зазвичай становить 5–7 процедур. Багато пацієнтів відзначають полегшення вже після першого сеансу. Процедура зазвичай безболісна або викликає лише легкий дискомфорт.

Мануальна та фізична терапія, яка підбирається індивідуально під кожного пацієнта, — важлива складова комплексного лікування. Спеціальні техніки м’якої мобілізації суглоба, розтягування м’язів та сухожиль, масаж передпліччя допомагають відновити нормальну біомеханіку руки.

Фізіотерапія може включати магнітотерапію, лазерне лікування, електрофорез із протизапальними препаратами. Ці методи прискорюють одужання та закріплюють результат.

При виражених формах епікондиліту можуть застосовуватися ін’єкції глюкокортикостероїдів (гормональних препаратів). Укол робиться безпосередньо в найбільш болючу точку в ділянці епікондиля. Ефект настає швидко — біль зменшується протягом кількох днів. Однак таких ін’єкцій не роблять більше 2–3 разів, оскільки гормони можуть ослаблювати сухожил