Ліктьовий суглоб з’єднує плече з передпліччям, дозволяє згинати та розгинати руку,
повертати долоню вгору та вниз. Зовні він здається простим, але насправді це складна
система з трьох кісток, зв’язок, сухожиль та м’язів. І коли щось йде не так,
біль у лікті може серйозно ускладнити життя.

Важко взяти чашку, повернути дверну ручку, стиснути руку в кулак.
Навіть найпростіші дії стають болючими. Біль може локалізуватися з зовнішнього
або внутрішнього боку ліктя, бути гострим чи ниючим, турбувати постійно
або з’являтися лише при певних рухах.

Найпоширеніші причини болю в лікті

  • Епікондиліт – найчастіша причина болю в лікті.
  • Латеральний епікондиліт («лікоть тенісиста») – біль із зовнішнього боку ліктя.
  • Медіальний епікондиліт («лікоть гольфіста») – біль з внутрішнього боку.

Виникає через перенавантаження сухожиль, що прикріплюються до кісткових виступів
ліктьового суглоба. Часто пов’язаний з повторюваними рухами кисті та передпліччя
(спорт, робота за інструментом, комп’ютер).

 

Бурсит – запалення суглобової сумки на задній поверхні ліктя.

З’являється припухлість, м’який «мішечок» на верхівці ліктя. Біль посилюється при
спиранні на лікоть або при згинанні. Може бути наслідком травми, інфекції або
тривалого тиску на ділянку ліктя.

 

Артрит – запалення суглоба.

Супроводжується болем, набряком, почервонінням, обмеженням рухів.
Може бути ревматоїдним, подагричним, посттравматичним або інфекційним.

 

Артроз – зношування суглобового хряща ліктя.

Біль посилюється при навантаженні, можливі хруст та обмеження рухів.
Частіше зустрічається у людей, чия робота пов’язана з тривалим навантаженням на руки
(будівельники, спортсмени, працівники ручної праці).

 

Синдром кубітального каналу – защемлення ліктьового нерва.

Нерв здавлюється в ділянці кубітального каналу (з внутрішнього боку ліктя).
З’являються біль, оніміння та поколювання в мізинці та безіменному пальці,
слабкість кисті, «незручність» руки.

 

Тендиніти – запалення сухожиль м’язів передпліччя.

Біль з’являється при рухах, іноді супроводжується набряком. Часто виникає
на тлі перевантаження або мікротравм.

 

Травми – вивихи, переломи, розтягнення зв’язок.

Виникає гострий біль відразу після травми, набряк, обмеження рухів, іноді – деформація.
У таких випадках потрібна термінова консультація травматолога.

 

Віддавання болю

Іноді біль у лікті не пов’язаний безпосередньо із самим суглобом, а віддає
від шийного відділу хребта при защемленні нервових корінців. У таких випадках
необхідно обстежити також шию та верхню кінцівку.

 

Діагностика болю в лікті

Лікування більшості захворювань ліктьового суглоба є довготривалим, тому важливо
спочатку правильно встановити причину. Лікар детально розпитує про симптоми,
умови їх появи, професійну діяльність, спорт, попередні травми.

Під час огляду фахівець:

  • оцінює болючі точки навколо ліктя;
  • перевіряє амплітуду рухів у суглобі;
  • тестує силу м’язів та чутливість;
  • проводить спеціальні ортопедичні тести для диференціації патологій.

Додаткові методи обстеження:

  • УЗД – показує стан сухожиль, зв’язок, наявність запалення,
    потовщень, розривів, рідини в суглобі чи сумці.
  • Рентген – візуалізує кісткові структури: переломи, артроз,
    кісткові розростання, вивихи.
  • Лабораторні аналізи – при підозрі на артрит: ревматоїдний фактор,
    рівень сечової кислоти (подагра), маркери запалення.
  • МРТ – у складних випадках, коли потрібна детальна оцінка всіх структур ліктя.
  • Електронейроміографія – при підозрі на защемлення нерва,
    дозволяє оцінити провідність по нервах.

Лікування болю в лікті

Після обстеження формується індивідуальний план лікування. Зазвичай він включає
поєднання медикаментозної терапії, кінезотерапії (лікувальної фізкультури),
фізіотерапевтичних методів, а за потреби – ін’єкційні методики.

Протизапальні препарати

Протизапальні препарати знімають біль та запалення.
Вони можуть застосовуватися у вигляді таблеток, ін’єкцій або місцевих гелів
та мазей. При епікондилітах, тендинітах, бурситах, артритах це часто перша
лінія допомоги. Важливо: тривалість прийому та дозування визначає лікар.

Лікувальна фізкультура (кінезотерапія)

Лікувальна фізкультура (кінезотерапія) – основа відновлення
при більшості проблем із ліктем. Правильно підібрані вправи допомагають:

  • розтягнути та розслабити перенапружені м’язи;
  • зміцнити ослаблені м’язи передпліччя;
  • відновити правильні рухові патерни в суглобі;
  • покращити кровообіг і живлення сухожиль.

При епікондиліті високої ефективності показали ексцентричні вправи
(повільне опускання ваги). Спочатку програма виконується під контролем фізичного терапевта,
а потім – продовжується вдома.

Ударно-хвильова терапія

Ударно-хвильова терапія – сучасний немедикаментозний метод,
особливо ефективний при епікондилітах, тендинітах, кальцифікатах у сухожиллях.
Акустичні хвилі:

  • допомагають руйнувати мікрокальцифікати;
  • стимулюють відновлення тканин;
  • покращують місцевий кровообіг;
  • зменшують інтенсивність болю.

У багатьох пацієнтів помітне покращення настає вже після 2–3 процедур,
стандартний курс – 5–7 сеансів.

Внутрішньосуглобові та периартикулярні ін’єкції

Внутрішньосуглобові (в/с) та навколосуглобові ін’єкції можуть включати:

  • Кортикостероїди – швидко знімають запалення при бурситі, артриті,
    вираженому епікондиліті. Ефект може тривати від кількох тижнів до кількох місяців,
    але кількість ін’єкцій обмежена.
  • PRP-терапію – введення власної плазми крові, збагаченої тромбоцитами.
    Стимулює природні процеси відновлення сухожиль та зв’язок. Особливо корисна
    при хронічних епікондилітах і тендинопатіях.

Додаткові методи

Іммобілізація – короткочасна (7–10 днів) фіксація суглоба при гострому епікондиліті.

Використовуються спеціальні бандажі або ортези, які знімають навантаження з уражених сухожиль
і дають їм можливість загоїтися.

Масаж передпліччя

Допомагає розслабити напружені м’язи, покращує кровообіг, зменшує дискомфорт
та підготовлює тканини до вправ.

Фізіотерапія

Магнітотерапія, лазер, ультразвук використовуються для зменшення запалення, набряку
та прискорення відновлення тканин.

Тейпування

Еластичні тейпи підтримують м’язи та сухожилля, зменшують навантаження на уражені структури,
допомагають контролювати рух без жорсткої фіксації.

Коли потрібна операція?

Хірургічне лікування застосовується рідко, але може бути необхідним, якщо:

  • хронічний епікондиліт не реагує на консервативне лікування протягом 6–12 місяців;
  • є виражене защемлення ліктьового нерва (синдром кубітального каналу);
  • спостерігається нестабільність суглоба після травм;
  • у суглобі виявлені вільні тіла (фрагменти хряща або кістки).

Сучасні операції часто виконуються малоінвазивними методами, що зменшує травматизацію тканин
та пришвидшує реабілітацію.

Профілактика болю в лікті

  • Уникайте монотонних повторюваних рухів із навантаженням на кисть і передпліччя.
  • Робіть регулярні перерви під час роботи руками (комп’ютер, інструменти, спорт).
  • Зміцнюйте м’язи передпліччя та кисті спеціальними вправами.
  • Використовуйте ергономічні інструменти та правильну техніку роботи.
  • Розминайтеся перед тренуваннями та фізичною працею.
  • Не ігноруйте перші симптоми – раннє лікування значно скорочує час відновлення.


Біль у лікті може здаватися дрібницею, але без правильного лікування він легко
стає хронічним і серйозно обмежує працездатність. Не відкладайте візит до лікаря –
сучасні методи діагностики та реабілітації дозволяють ефективно справлятися
з більшістю проблем ліктьового суглоба.